AGIBOT X2 Basic чи X2 Ultra: яку можна програмувати

SDK-рядок робота нібито дає повну відповідь на питання, чи це платформа, придатна для програмування: досить назвати мову й інструментарій, і машина вже виглядає готовою до індивідуальної розробки. У AGIBOT X2 цей рядок не є повною відповіддю, і сприймати його так означає ухвалити неправильне рішення про купівлю.

Специфікаційна таблиця реселера для лінійки X2 вказує в обох версіях однаковий рядок: AimDK_X2, мовами Python і C++. Якщо читати лише цей рядок, X2 Basic і X2 Ultra виглядають однаково відкритими для індивідуальної розробки, лише різного розміру. Офіційна порівняльна таблиця AGIBOT для цієї серії каже інше. Рядка SDK у ній немає взагалі. А в рядку, який на наших власних сторінках товару підписано «Розробка з боку клієнта», стоїть: у Basic не підтримується, в Ultra підтримується. В обох колонках реселера назва SDK однакова, а відповідь на реальне питання виходить різною.

Назва SDK і рядок розробки з боку клієнта відповідають на різні питання.

AimDK_X2 є інструментарієм і ліцензією: мовними прив'язками, документацією та умовами, на яких можна постачати код, написаний на його основі. Документація AGIBOT до AimDK_X2 охоплює X2 Ultra і версію X2 EDU, але не X2 із 25 суглобами, який порівняльна таблиця AGIBOT ставить поруч з Ultra. У нашому каталозі це X2 Basic. Розробка з боку клієнта є фактом апаратного рівня, опублікованим у власному рядку специфікаційної таблиці AGIBOT: чи побудований конкретний придбаний пристрій так, щоб узагалі виконувати код, написаний клієнтом. Спільна назва SDK не робить цей факт однаковим для обох пристроїв, і саме в переліку X2 таблиця реселера дозволяє двом різним питанням читатися як одне.

Що саме розділяє обидві версії, і про що AGIBOT мовчить.

Basic і Ultra також різняться за сенсорикою й обчислювальною платформою, які цей каталог уже наводить окремо для кожної версії: Ultra має LiDAR, камеру глибини і виділену обчислювальну плату, яких Basic не отримує. AGIBOT не пояснює, чому рядок розробки з боку клієнта повторює саме цей поділ, а не поділ за назвою SDK. Власна таблиця виробника в тих самих рядках показує, що обладнання, потрібне для власної процедури сприйняття чи навігації, є саме тим обладнанням, якого Basic позбавлений. Це закономірність у власних цифрах AGIBOT, а не пояснення, яке дав виробник.

Той самий поділ трапляється і в інших рядках каталогу, і він ніколи не залежить від назви SDK.

Це стосується не лише X2. G2 взагалі не має поля SDK у власній специфікаційній таблиці, жодного названого інструментарію, і водночас AGIBOT позначає розробку з боку клієнта як підтримувану саме для нього. Чотириногі роботи D1 Pro і D1 Edu є тим самим пристроєм за кожним механічним і енергетичним рядком, який публікує AGIBOT. Їх розділяють лише два рядки: розробка з боку клієнта, не підтримувана в Pro і підтримувана в Edu, а також порти розширення, наявні в Edu і відсутні в Pro. Жоден із двох чотириногих роботів також не називає SDK у своїй таблиці. Тож те, чи пристрій називає SDK, і те, чи йому дозволено виконувати власний код клієнта, є незалежними фактами в межах усього каталогу, а не лише для X2; обидва варто перевіряти окремо для конкретного SKU, а не виводити один з одного.

У що обходиться позначка «не підтримується» на тій версії, де вона стоїть.

У X2 Basic оновлення дистанційно (OTA) та власний мобільний застосунок AGIBOT залишаються підтримуваними: пристрій оновлює себе сам і працює через супутній застосунок. Чого його таблиця не пропонує, так це шляху для власного коду клієнта, а це якраз те, що реально потрібне дослідницькій програмі, індивідуальній послідовності відбору деталей або інтеграції з іншою системою. Basic, куплений для роботи за заданими сценаріями та демонстраційної поведінки, куплений саме заради того, що він і справді вміє робити добре. Basic, куплений в очікуванні розробки на його основі, бо це нібито обіцяв рядок SDK у таблиці реселера, є пристроєм, обраним за неправильним рядком.

Перш ніж у замовленні на купівлю буде вказано конкретну версію, перевірте рядок «Розробка з боку клієнта» саме для цієї моделі, а не рядок SDK у таблиці реселера. Це єдиний запис у будь-якій із цих таблиць, який справді каже, чи можна щось розробляти на цій машині, і запитати про це до вибору версії нічого не коштує.